Гвінея-Бісау, маленька західноафриканська держава, використовує відносно просту, але важливу тарифну систему, яка є важливою частиною її торгової політики. Як член Економічного співтовариства західноафриканських держав (ECOWAS) і Західноафриканського економічного і валютного союзу (WAEMU), тарифна система Гвінеї-Бісау узгоджується з зусиллями регіональної економічної інтеграції, спрямованими на сприяння торгівлі, захист національної промисловості та збільшення державних доходів. Ці тарифи допомагають збалансувати залежність країни від імпорту з її потребою захистити місцеву промисловість, особливо в сільському господарстві та дрібному виробництві.
Митні тарифи в Гвінеї-Бісау
Загальна тарифна політика в Гвінеї-Бісау
Тарифний режим Гвінеї-Бісау регулюється її членством у WAEMU, яка гармонізує тарифи у своїх восьми державах-членах. WAEMU, у свою чергу, діє за системою єдиного зовнішнього тарифу (CET), яка застосовується до всіх товарів, імпортованих з-за меж союзу. Структура CET покликана захистити місцеву промисловість від зовнішньої конкуренції, одночасно забезпечуючи доступність товарів першої необхідності за прийнятними цінами.
Митні ставки Гвінеї-Бісау структуровані таким чином:
- Товари першої необхідності: тарифи на товари першої необхідності, включаючи основні продукти харчування та основні ліки, є відносно низькими, щоб забезпечити доступність.
- Проміжні товари: тарифи на проміжні товари (продукти, які далі обробляються на місці) встановлено на помірному рівні, щоб стимулювати внутрішнє виробництво.
- Предмети розкоші: вищі тарифи застосовуються до готової продукції та предметів розкоші, щоб захистити місцеву промисловість і отримати дохід.
- Сировина та капітальні товари: нижчі тарифи застосовуються до сировини та капітальних товарів, необхідних для внутрішнього виробництва та розвитку інфраструктури.
CET складається з чотирьох тарифних груп:
- 0% на товари першої необхідності: основні продукти харчування, ліки та деякі навчальні матеріали.
- 5% на сировину: товари, які мають вирішальне значення для виробництва та промислового розвитку.
- 10% для проміжних товарів: продукти, що проходять подальшу обробку.
- 20% на готові товари: продукти, які безпосередньо конкурують з місцевим виробництвом або вважаються предметами розкоші.
Пільгові тарифні угоди
Гвінея-Бісау отримує переваги від кількох преференційних тарифних угод, насамперед через членство в ECOWAS та WAEMU, а також міжнародних угод, які пропонують знижені або нульові тарифи на певні товари:
- Схема лібералізації торгівлі ECOWAS (ETLS): Ця регіональна торгова угода дозволяє безмитне переміщення товарів, що походять із держав-членів ECOWAS, за умови, що вони відповідають вимогам правил походження.
- Все, крім зброї (EBA): як найменш розвинена країна (НРС), Гвінея-Бісау отримує переваги від ініціативи ЄС EBA, надаючи безмитний доступ до всіх товарів (крім зброї та боєприпасів), що експортуються до Європейського Союзу.
- Загальна система преференцій (GSP): Гвінея-Бісау має преференційний доступ до таких ринків, як Сполучені Штати, Канада та Японія за схемою GSP, яка передбачає знижені тарифи на певні продукти, включаючи сільськогосподарські товари та текстиль.
Спеціальні імпортні мита та обмеження
Окрім стандартних тарифів, Гвінея-Бісау може вводити спеціальні мита та обмеження на деякі імпортні товари. Ці заходи зазвичай використовуються для боротьби з недобросовісною торговельною практикою або захисту вітчизняної промисловості від шкоди:
- Антидемпінгові мита: накладаються на продукцію, що продається в Гвінеї-Бісау за цінами, нижчими від ринкових, особливо коли такий імпорт загрожує місцевій промисловості.
- Компенсаційні мита: ці мита застосовуються до імпорту, який отримує іноземні субсидії, спотворюючи конкуренцію для місцевих виробників.
- Акцизні збори: окремі продукти, такі як тютюн, алкогольні напої та нафтопродукти, підлягають оподаткуванню акцизами на додаток до митних тарифів.
- Екологічні збори. Певний імпорт, як-от пластикові вироби та хімічні речовини, які завдають шкоди навколишньому середовищу, може стягуватися з додатковими податками чи обмеженнями.
Категорії товарів і відповідні тарифні ставки
Сільськогосподарська продукція
1. Молочні продукти
Молочна продукція є основним імпортним товаром у Гвінеї-Бісау, де місцеве виробництво обмежене, що робить країну залежною від імпорту з сусідніх країн та з інших країн.
- Загальний тариф: Молочні продукти, такі як молоко, сир і масло, як правило, підлягають тарифам від 10% до 20% залежно від типу продукту.
- Пільгові тарифи: Імпорт молочної продукції з держав-членів ECOWAS користується зниженими або нульовими тарифами відповідно до ETLS, якщо вони відповідають правилам походження.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть бути накладені на молочну продукцію з країн, які здійснюють ринковий демпінг, особливо якщо це стосується місцевих виробників.
2. М’ясо та птиця
Гвінея-Бісау імпортує значну частину своїх потреб у м’ясі та птиці через обмежене внутрішнє виробництво худоби, а тарифи структуровані для захисту місцевого ринку.
- Загальний тариф: на м’ясні продукти, включаючи яловичину, свинину та птицю, застосовуються мита від 10% до 20%. Свіже та заморожене м’ясо зазвичай стикається з нижчими тарифами порівняно з переробленими продуктами.
- Пільгові тарифи: Знижені або нульові тарифи застосовуються до імпорту м’яса з держав-членів ECOWAS відповідно до ETLS.
- Спеціальні мита: імпортні квоти або додаткові мита можуть застосовуватися до продукції птахівництва, щоб захистити місцевих фермерів і запобігти насиченню ринку недорогим імпортом.
3. Фрукти та овочі
Тропічний клімат Гвінеї-Бісау сприяє внутрішньому виробництву деяких фруктів і овочів, але також імпортує ці товари, особливо в міжсезоння.
- Загальний тариф: на свіжі фрукти та овочі зазвичай стягуються мита від 5% до 10%.
- Пільгові тарифи: Імпорт фруктів і овочів із країн-членів ECOWAS зазвичай користується безмитним доступом згідно з ETLS.
- Спеціальні обов’язки: Сезонні тарифи можуть застосовуватися для захисту місцевих виробників під час збору врожаю, особливо для основних культур, таких як помідори та цибуля.
Промислові товари
1. Автомобілі та автозапчастини
Імпорт автомобілів і автозапчастин є значним у Гвінеї-Бісау, тарифи спрямовані на регулювання ринку, одночасно сприяючи зростанню місцевої промисловості, включаючи послуги з ремонту.
- Загальний тариф: імпортні транспортні засоби обкладаються тарифами від 20% до 40% залежно від типу та віку автомобіля. Нові та більш економічні транспортні засоби можуть стикатися з нижчими тарифами, тоді як старіші моделі стикаються з вищими ставками.
- Пільгові тарифи: транспортні засоби та автозапчастини, імпортовані з країн-членів ECOWAS, користуються зниженими тарифами або безмитним доступом згідно з ETLS.
- Спеціальні мита: додаткові екологічні збори можуть застосовуватися до транспортних засобів з високим рівнем викидів, а акцизи, як правило, накладаються на розкішні транспортні засоби.
2. Електроніка та споживчі товари
Побутова електроніка, включаючи смартфони, комп’ютери та побутову техніку, користується великим попитом у Гвінеї-Бісау. Тарифи на ці продукти відрізняються залежно від типу та вартості товару.
- Загальний тариф: на електроніку, як правило, стягуються мита від 10% до 20%, причому вищі ставки застосовуються до предметів розкоші та споживчих товарів.
- Пільгові тарифи: відповідно до ETLS споживча електроніка з країн ECOWAS може мати право на безмитний доступ.
- Спеціальні обов’язки: екологічні податки можуть застосовуватися до певної електроніки, особливо до тих, що споживають високу енергію, або компонентів, які є небезпечними для навколишнього середовища.
Текстиль та одяг
1. Одяг
Одяг є основною категорією імпорту для Гвінеї-Бісау, де внутрішнє виробництво текстилю мінімальне. Мита на імпортний одяг створені для захисту місцевих ремісників і роздрібних торговців одягом.
- Загальні тарифи: Імпорт одягу зазвичай обкладається тарифами в діапазоні від 10% до 20%, при цьому вищі ставки застосовуються до предметів розкоші або брендового одягу.
- Пільгові тарифи: відповідно до ETLS, одяг, імпортований з країн ECOWAS, може мати безмитний доступ.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть бути накладені на імпорт одягу з країн, де виявлено практику недобросовісної конкуренції, наприклад демпінг.
2. Взуття
Взуття — це ще одна важлива категорія імпорту в Гвінеї-Бісау, тарифи на яку спрямовані на захист місцевих ремісників і дрібних виробників, одночасно забезпечуючи доступ до доступної продукції.
- Загальний тариф: на взуття зазвичай стягуються тарифи від 10% до 20% залежно від типу та матеріалу взуття.
- Пільгові тарифи: Взуття з країн-членів ECOWAS має переваги від знижених тарифів або безмитного доступу згідно з ETLS.
- Спеціальні мита: додаткові мита можуть застосовуватися до недорогого взуття з країн, залучених до нечесної торгової практики, як-от демпінг або заниження цін.
Сировина та хімікати
1. Металеві вироби
Гвінея-Бісау імпортує різні металеві вироби, які використовуються в будівництві, виробництві та розвитку інфраструктури. Ці продукти стикаються з тарифами на основі їх класифікації.
- Загальний тариф: на металеві вироби, включаючи сталь, алюміній і мідь, застосовуються мита від 5% до 20% залежно від їх використання та рівня обробки.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи або безмитний доступ застосовуються до металевих виробів, імпортованих із країн ECOWAS.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть бути накладені на металеві вироби з країн, де субсидії або спотворення ринку шкодять місцевим виробникам.
2. Хімічні продукти
Хімічні речовини необхідні для різних секторів Гвінеї-Бісау, включаючи сільське господарство та промисловість. Тарифи на імпорт хімічних речовин змінюються залежно від їх класифікації та призначення.
- Загальний тариф: на хімічну продукцію, включаючи добрива, пестициди та промислові хімікати, діють тарифи від 5% до 15%.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи або безмитний доступ застосовуються до хімічного імпорту з держав-членів ECOWAS.
- Спеціальні обов’язки: певні небезпечні хімічні речовини можуть зіткнутися з додатковими обмеженнями або екологічними зборами через їхній потенційний вплив на здоров’я населення та навколишнє середовище.
Машини та обладнання
1. Промислове обладнання
Гвінея-Бісау імпортує значну кількість промислового обладнання для підтримки свого сільського господарства, будівництва та гірничої промисловості. Мита на ці продукти, як правило, низькі, щоб заохотити індустріалізацію.
- Загальний тариф: на імпорт промислового обладнання діють мита від 5% до 10% залежно від типу обладнання та його призначення.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи або безмитний доступ застосовуються до промислового обладнання, імпортованого з країн ECOWAS.
- Спеціальні обов’язки: додаткові обов’язки можуть застосовуватися до обладнання, яке не відповідає місцевим стандартам безпеки чи захисту навколишнього середовища.
2. Медичне обладнання
Медичне обладнання має вирішальне значення для системи охорони здоров’я Гвінеї-Бісау, і тарифи на ці товари зберігаються на низькому рівні, щоб забезпечити доступ до доступних засобів охорони здоров’я.
- Загальний тариф: медичне обладнання, таке як діагностичні інструменти, хірургічні інструменти та лікарняне приладдя, зазвичай стикається з тарифами від 0% до 5%.
- Пільгові тарифи: медичне обладнання з держав-членів ECOWAS користується зниженими тарифами або безмитним доступом згідно з ETLS.
- Спеціальні обов’язки: надзвичайні звільнення від тарифів можуть бути надані під час криз здоров’я, щоб забезпечити достатню доступність критично важливих медичних товарів.
Спеціальні імпортні мита залежно від країни походження
Імпортні мита на товари з певних країн
Гвінея-Бісау може накладати спеціальні мита або обмежувати імпорт із певних країн на основі торгової практики чи геополітичних міркувань.
- Китай: антидемпінгові мита можуть бути накладені на певні товари з Китаю, особливо в таких секторах, як текстиль, електроніка та метали, де виявлено практики, що спотворюють ринок.
- Європейський Союз: згідно з ініціативою EBA, Гвінея-Бісау отримує переваги від безмитного доступу до ринків ЄС для свого експорту. Однак певний імпорт з ЄС все ще може стикатися з тарифами, якщо він створює ризик для місцевої промисловості.
- Країни ECOWAS: товари, що походять з держав-членів ECOWAS, як правило, ввозяться до Гвінеї-Бісау без мита або за зниженими тарифами відповідно до ETLS, якщо вони відповідають правилам походження.
Тарифні преференції для країн, що розвиваються
Як найменш розвинена країна (НРС), Гвінея-Бісау отримує переваги від кількох глобальних торговельних угод, які пропонують пільговий тарифний режим для імпорту з інших країн, що розвиваються. До них належать:
- Загальна система преференцій (GSP): згідно зі схемою GSP Гвінея-Бісау користується зниженими або нульовими тарифами на певні товари, імпортовані з розвинутих країн, зокрема на сільськогосподарську, текстильну та промислову продукцію.
- Все, крім зброї (EBA): ця ініціатива ЄС забезпечує безмитний і неквотований доступ до європейського ринку для всіх товарів (крім зброї та боєприпасів) із Гвінеї-Бісау, сприяючи активізації торгівлі з ЄС.
Основні факти про Гвінею-Бісау
- Офіційна назва: Республіка Гвінея-Бісау
- Столиця: Бісау
- Найбільші міста:
- Бісау
- Бафата
- Габу
- Дохід на душу населення: 800 доларів США (станом на 2023 рік)
- Населення: приблизно 2 млн
- Офіційна мова: португальська
- Валюта: західноафриканський франк CFA (XOF)
- Розташування: розташована в Західній Африці, межує з Сенегалом на півночі, Гвінеєю на півдні та сході та Атлантичним океаном на заході.
Географія, економіка та основні галузі промисловості Гвінеї-Бісау
Географія Гвінеї-Бісау
Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна з тропічним кліматом і ландшафтом, що включає прибережні рівнини, ліси та численні річки. Країна відома своїм багатим біорізноманіттям, включаючи мангрові зарості та дику природу. Його місцевість низинна і включає великий архіпелаг островів уздовж узбережжя. Клімат жаркий і вологий, з чітко вираженими дощовим і сухим сезонами.
Економіка Гвінеї-Бісау
Економіка Гвінеї-Бісау заснована на сільському господарстві, а горіхи кешью є найважливішим експортним продуктом. Країна є одним із провідних світових виробників кешью, і ця культура відіграє центральну роль у забезпеченні життя багатьох сільських домогосподарств. Інші ключові сільськогосподарські продукти включають рис, кукурудзу та пальмову олію.
Економіка також залежить від рибальства, прибережні води країни багаті морськими ресурсами. Проте Гвінея-Бісау залишається однією з найбідніших країн світу з обмеженою промисловою базою та значною залежністю від іноземної допомоги. Уряд працює над диверсифікацією економіки, залученням іноземних інвестицій та покращенням інфраструктури, особливо транспортної та енергетичної.
Основні галузі промисловості Гвінеї-Бісау
1. Сільське господарство
Сільське господарство є основою економіки Гвінеї-Бісау, де зайнято значну частину населення. Основним сільськогосподарським експортом країни є горіхи кешью, на частку яких припадає понад 90% експортної виручки. Сільськогосподарський сектор також виробляє рис, кукурудзу та арахіс, які переважно споживаються всередині країни.
2. Риболовля
Рибальство є важливою галуззю як для внутрішнього споживання, так і для експорту. Води Гвінеї-Бісау багаті на рибу та інші морські ресурси, і країна експортує рибу на міжнародні ринки, включаючи Європу.
3. Гірнича справа
Хоча Гвінея-Бісау все ще недостатньо розвинена, вона має невикористані мінеральні ресурси, включаючи боксити та фосфати. Тривають заходи щодо залучення інвестицій у видобуток корисних копалин, який має потенціал для диверсифікації економіки.
4. Лісівництво
Ліси країни є цінним природним ресурсом, що забезпечує деревину для внутрішнього використання та експорту. Уряд працює над сталим управлінням лісами, щоб збалансувати економічні вигоди та збереження довкілля.
5. Туризм
Природна краса Гвінеї-Бісау, включаючи національні парки та незаймані прибережні території, має потенціал для розвитку туризму. Однак індустрія туризму залишається недостатньо розвиненою через політичну нестабільність та обмежену інфраструктуру.
