Індія, одна з найбільших і швидкозростаючих економік світу, має чітко визначену структуру митних тарифів, призначену для регулювання міжнародної торгівлі та захисту вітчизняної промисловості. Будучи членом Світової організації торгівлі (СОТ), Індія дотримується правил міжнародної торгівлі, одночасно впроваджуючи власну тарифну політику, яка задовольняє потреби місцевої промисловості, сприяє індустріалізації та забезпечує отримання прибутку. Тарифні ставки Індії класифікуються на основі кодів Гармонізованої системи (HS), які класифікують товари за різними категоріями, що полегшує застосування відповідних тарифів. Уряд Індії також запроваджує спеціальні імпортні мита для вирішення певних проблем, як-от викривлення ринку, екологічні проблеми чи геополітичні фактори.
Спеціальна тарифна структура в Індії
Загальна тарифна політика в Індії
Митно-тарифна система Індії регулюється Законом про митну службу 1962 р. та іншим відповідним законодавством. Країна застосовує адвалорні тарифи (розраховуються як відсоток від вартості товарів) для широкого діапазону категорій товарів, з тарифами в діапазоні від 0% до 150%. Загальна структура тарифної політики Індії зосереджена на:
- Формування доходу: митні збори є основним джерелом державного доходу.
- Захист вітчизняної промисловості: вищі тарифи застосовуються до товарів, які конкурують з місцевими продуктами, особливо в таких секторах, як сільське господарство, текстиль та електроніка.
- Сприяння імпорту основних товарів: нижчі тарифи застосовуються до товарів першої необхідності, таких як ліки, сировина та обладнання, необхідні для місцевого виробництва.
- Промислові та екологічні цілі: тарифи використовуються як політичний інструмент для сприяння індустріалізації, заохочення внутрішнього виробництва та вирішення екологічних проблем.
Тарифна система включає в себе кілька компонентів:
- Базове митне мито (BCD): основне імпортне мито, що застосовується до всіх імпортованих товарів.
- Інтегрований податок на товари та послуги (IGST): застосовується до імпорту товарів до Індії, еквівалентний внутрішньому податку на товари та послуги.
- Додатковий збір на соціальне забезпечення (SWS): додатковий збір, що стягується з митного збору за ініціативи соціального забезпечення.
- Спеціальне додаткове мито (SAD): накладається на певні товари для захисту вітчизняної промисловості, особливо у випадку електроніки та автомобілів.
Пільгові тарифні угоди
Індія підписала кілька угод про преференційну торгівлю, пропонуючи знижені або нульові тарифи на певні товари, імпортовані з країн-партнерів. Ці угоди включають:
- Угоди про вільну торгівлю (ЗВТ): Індія має угоди про вільну торгівлю з такими країнами, як Японія, Південна Корея та члени АСЕАН, що знижує тарифи на широкий спектр продуктів.
- Південноазіатська зона вільної торгівлі (SAFTA): SAFTA сприяє зниженню тарифів на товари, що торгуються між Індією та іншими країнами Південної Азії, включаючи Бангладеш, Непал, Бутан і Шрі-Ланку.
- Загальна система преференцій (GSP): Індія отримує переваги від схем GSP з Європейським Союзом і Сполученими Штатами, що дозволяє знижувати тарифи на її експорт.
Спеціальні імпортні мита та обмеження
Окрім базових тарифів, Індія накладає спеціальні мита на певні продукти, щоб вирішити такі проблеми, як ринковий демпінг, торговий дисбаланс або екологічні проблеми. До них належать:
- Антидемпінгові мита: застосовуються до товарів, імпортованих за цінами, нижчими від ринкових, щоб запобігти недобросовісній конкуренції з місцевими виробниками.
- Компенсаційні мита: накладаються на імпорт, який отримує іноземні субсидії, створюючи несправедливі переваги для іноземних експортерів.
- Захисні мита: тимчасово запроваджено для захисту вітчизняної промисловості від раптового зростання імпорту.
- Екологічні збори: застосовуються до товарів, які негативно впливають на навколишнє середовище, таких як пластмаса та транспортні засоби з високим рівнем викидів.
Категорії товарів і відповідні тарифні ставки
Сільськогосподарська продукція
1. Молочні продукти
Індія має велику молочну промисловість, але все ще імпортує деякі молочні продукти для задоволення внутрішнього попиту. Мита на імпорт молочної продукції застосовуються, щоб захистити місцевих молочних фермерів, одночасно забезпечуючи доступні ціни для споживачів.
- Базовий тариф: Молочні продукти, такі як сухе молоко, вершкове масло та сир, підлягають тарифам від 30% до 60%.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть накладатися на молочну продукцію з країн, де субсидії або методи спотворення ринку шкодять місцевим виробникам.
2. М’ясо та птиця
Індія імпортує різноманітні м’ясні продукти, зокрема заморожену птицю, щоб задовольнити внутрішній попит. Проте тарифи структуровані таким чином, щоб захистити місцевих тваринників.
- Базовий тариф: на м’ясні продукти, включаючи яловичину, свинину та птицю, застосовуються мита від 30% до 50%.
- Спеціальні мита: імпортні квоти та антидемпінгові мита можуть застосовуватися для запобігання насиченню ринку та захисту місцевих виробників.
3. Фрукти та овочі
Індія є великим виробником фруктів і овочів, але вона також імпортує деякі продукти, зокрема несезонні фрукти та екзотичні овочі.
- Базовий тариф: свіжі фрукти та овочі зазвичай стикаються з тарифами від 10% до 30%.
- Пільгові тарифи: знижені тарифи застосовуються до імпорту з країн, з якими Індія має угоди про зону вільної торгівлі, наприклад країн АСЕАН.
- Спеціальні обов’язки: можуть вводитися сезонні тарифи, щоб захистити місцевих фермерів під час пікових сезонів збору врожаю.
Промислові товари
1. Автомобілі та автозапчастини
Індія має потужну автомобільну промисловість, і тарифи на імпортні транспортні засоби та автозапчастини структуровані таким чином, щоб захистити вітчизняне виробництво та складальні операції.
- Базовий тариф: імпортні транспортні засоби підлягають тарифам від 60% до 150% залежно від типу та об’єму двигуна автомобіля. На автозапчастини діють тарифи від 10% до 35%.
- Спеціальні обов’язки: додаткові збори застосовуються до розкішних транспортних засобів, а транспортні засоби з високим рівнем викидів можуть стикатися з екологічними обов’язками для сприяння використанню більш чистих альтернатив.
2. Електроніка та споживчі товари
Індія імпортує широкий спектр споживчої електроніки, як-от смартфони, телевізори та ноутбуки, але також має зростаючий сектор виробництва електроніки.
- Базовий тариф: імпортована в Індію електроніка стикається з тарифами від 10% до 20% залежно від категорії товару.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи застосовуються до електроніки, імпортованої з країн із угодами про вільну торгівлю, таких як Південна Корея та Японія.
- Спеціальні мита: на певну електроніку, як-от смартфони, можуть накладатися додаткові мита або додаткові збори відповідно до індійської ініціативи «Make in India», спрямованої на заохочення внутрішнього виробництва.
Текстиль та одяг
1. Одяг
Індія є світовим лідером у виробництві та експорті текстилю, але вона також імпортує певні види одягу, щоб задовольнити внутрішній попит. Мита застосовуються для захисту місцевої текстильної промисловості.
- Базовий тариф: імпорт одягу стикається з тарифами від 10% до 30% залежно від типу одягу та матеріалу.
- Пільгові тарифи: згідно з угодами про вільну торгівлю одяг із таких країн, як Бангладеш, Шрі-Ланка та В’єтнам, може мати переваги знижених або нульових тарифів.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть бути накладені на імпорт недорогого одягу з таких країн, як Китай, якщо буде виявлено, що вони підривають вітчизняних виробників.
2. Взуття
Індія імпортує значну кількість взуття, особливо елітного та спеціального взуття. Мита застосовуються для захисту вітчизняних виробників, одночасно забезпечуючи доступ до доступного імпорту.
- Базовий тариф: Імпорт взуття стикається з тарифами від 10% до 35% залежно від типу та матеріалу взуття.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи застосовуються до імпорту взуття з країн, з якими Індія має угоди про зону вільної торгівлі, наприклад членів АСЕАН.
- Спеціальні мита: Додаткові мита можуть накладатися на взуття з країн, залучених до нечесної торгової практики, як-от демпінг.
Сировина та хімікати
1. Металеві вироби
Індія імпортує різноманітну металеву продукцію для будівництва та обробної промисловості, тарифи структуровані таким чином, щоб збалансувати потреби внутрішнього виробництва та промисловий попит.
- Базовий тариф: на металеві вироби, включаючи сталь, алюміній і мідь, діють тарифи від 7,5% до 15%.
- Спеціальні мита: антидемпінгові мита можуть бути накладені на металеві вироби з таких країн, як Китай, якщо буде виявлено, що вони субсидуються або продаються за цінами, нижчими від ринкових.
2. Хімічні продукти
Хімічний сектор Індії розвивається, і країна імпортує широкий спектр хімічних речовин для промислових, сільськогосподарських і фармацевтичних цілей.
- Базовий тариф: на хімічні продукти, включаючи добрива, промислові хімікати та фармацевтичні препарати, застосовуються мита від 5% до 12%.
- Пільгові тарифи: Знижені тарифи застосовуються до хімічного імпорту з країн, що мають угоди про вільну торгівлю, таких як Японія та Південна Корея.
- Спеціальні обов’язки: певні небезпечні хімічні речовини можуть підпадати під додаткові обмеження або екологічні збори через їхній вплив на здоров’я населення та навколишнє середовище.
Машини та обладнання
1. Промислове обладнання
Індія імпортує велику кількість промислового обладнання для підтримки свого виробництва та розвитку інфраструктури. Мита на ці продукти, як правило, низькі, щоб заохотити інвестиції та виробництво.
- Базовий тариф: для промислового обладнання стягуються тарифи від 5% до 10%, залежно від типу та використання обладнання.
- Пільгові тарифи: на імпорт обладнання з країн-партнерів ЗВТ, таких як Японія та Південна Корея, можуть застосовуватися знижені тарифи.
- Спеціальні обов’язки: додаткові обов’язки можуть бути накладені на обладнання, яке не відповідає місцевим стандартам безпеки або екології.
2. Медичне обладнання
Медичне обладнання є життєво важливим для системи охорони здоров’я Індії, і тарифи на ці продукти залишаються низькими, щоб забезпечити доступний доступ до технологій охорони здоров’я.
- Базовий тариф: на медичне обладнання, включаючи діагностичні інструменти, лікарняне приладдя та хірургічні інструменти, зазвичай діють тарифи від 0% до 7,5%.
- Пільгові тарифи: медичне обладнання з країн, з якими Індія має угоди про вільну торгівлю, може скористатися зниженими тарифами.
- Спеціальні обов’язки: під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, таких як пандемія COVID-19, Індія може скасувати тарифи на важливі медичні товари, щоб забезпечити достатню доступність.
Спеціальні імпортні мита залежно від країни походження
Імпортні мита на товари з певних країн
Індія може вводити спеціальні імпортні мита або обмеження на товари з певних країн на основі торгової практики, геополітичних факторів або економічних міркувань. До них належать:
- Китай: Індія ввела антидемпінгові мита на низку товарів із Китаю, включаючи сталь, електроніку та хімікати, у відповідь на занепокоєння щодо ринкового демпінгу та несправедливої практики ціноутворення.
- Сполучені Штати: у відповідь на тарифи США на індійську сталь і алюміній Індія запровадила вищі тарифи на окремі американські товари, включаючи мигдаль, яблука та інші сільськогосподарські продукти.
- Пакистан: після політичної напруженості Індія підвищила мита на імпорт із Пакистану до 200% у 2019 році, фактично заборонивши більшу частину торгівлі між двома країнами.
Тарифні преференції для країн, що розвиваються
Індія надає преференційний тарифний режим для товарів з певних країн, що розвиваються, згідно з різними торговими угодами. До них належать:
- Південноазіатська зона вільної торгівлі (SAFTA): Знижені тарифи застосовуються до товарів, імпортованих із таких країн SAARC, як Бангладеш, Непал, Бутан і Шрі-Ланка.
- Найменш розвинені країни (НРД): Індія пропонує безмитний доступ до широкого асортименту товарів із НРС за схемою безмитних тарифних преференцій (DFTP).
Основні факти про Індію
- Офіційна назва: Республіка Індія
- Столиця: Нью-Делі
- Найбільші міста:
- Мумбаї
- Делі
- Бангалор
- Дохід на душу населення: 2100 доларів США (станом на 2023 рік)
- Населення: приблизно 1,4 мільярда
- Офіційні мови: гінді та англійська (розпізнаються кілька регіональних мов)
- Валюта: Індійська рупія (INR)
- Розташування: розташована в Південній Азії, межує з Пакистаном на заході, Китаєм і Непалом на півночі, Бутаном на північному сході та Бангладеш і М’янмою на сході. Індія має широку берегову лінію вздовж Індійського океану.
Географія, економіка та основні галузі промисловості Індії
Географія Індії
Індія є сьомою за величиною країною у світі за площею території та характеризується різноманітним ландшафтом, який включає Гімалайський гірський хребет на півночі, пустелю Тар на заході, тропічні ліси на сході та прибережні рівнини на півдні. Країна має різні кліматичні умови, від холодних гірських районів до жарких тропічних зон, причому сезони мусонів відіграють вирішальну роль у сільському господарстві.
Економіка Індії
Індія є однією з найбільших у світі економік, що розвиваються найшвидше, її ВВП у 2023 році перевищив 3 трильйони доларів США. Економіка являє собою суміш традиційного сільського господарства, сучасного сільського господарства, ремесел, широкого спектру галузей промисловості та численних секторів послуг. Індія має велику та кваліфіковану робочу силу, а її економічне зростання сприяло таким секторам, як інформаційні технології, телекомунікації, фармацевтика та виробництво.
Економіка Індії значною мірою орієнтована на експорт, до ключових статей експорту входять нафтопродукти, текстиль, ювелірні вироби, машини та хімікати. Індія також є великим імпортером сировини, засобів виробництва та споживчих товарів. Країна працювала над посиленням свого глобального торговельного партнерства через угоди про вільну торгівлю та двосторонні угоди, допомагаючи розширити свій вплив у світовій економіці.
Основні галузі промисловості Індії
1. Інформаційні технології (ІТ)
Індія є світовим лідером у секторі ІТ-послуг, а великі компанії, такі як Tata Consultancy Services (TCS), Infosys і Wipro, надають послуги по всьому світу. Сектор є ключовим джерелом прибутків від експорту та зайнятості Індії.
2. Фармацевтика
Фармацевтична промисловість Індії є однією з найбільших у світі, виробляючи як генеричні ліки, так і активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) для світових ринків. Індію називають «аптекою світу», яка постачає доступні ліки для країн, що розвиваються.
3. Сільське господарство
Сільське господарство залишається критично важливим сектором індійської економіки, в якому зайнято велику частину населення. До основних культур належать рис, пшениця, цукрова тростина, бавовна та прянощі. Індія також є великим виробником фруктів, овочів і молочних продуктів.
4. Автомобільна промисловість
Індія має потужний автомобільний сектор, який виробляє мільйони автомобілів щорічно. Основні вітчизняні та міжнародні виробники, такі як Tata Motors, Maruti Suzuki та Hyundai, працюють в Індії.
5. Текстиль та одяг
Текстильна та швейна промисловість Індії є однією з найстаріших у країні та залишається великим роботодавцем та експортером. Сектор виробляє широкий спектр продукції, від бавовняного текстилю до одягу високого класу, і отримує вигоду від державної підтримки через такі схеми, як Схема Фонду модернізації технологій (TUFS).
