Бурунді, невелика країна в Східній Африці, яка не має виходу до моря, значною мірою залежить від імпорту для задоволення внутрішніх потреб через обмежене місцеве виробництво в різних секторах. Система митного тарифу країни побудована так, щоб регулювати імпорт товарів, захищати місцеву промисловість і отримувати дохід для уряду. Бурунді є членом Східноафриканського співтовариства (EAC), що дозволяє йому користуватися зниженими тарифами та преференційними торговими угодами в регіоні. Проте імпорт з-за меж СХД підпадає під загальні тарифні ставки країни. Митні тарифи Бурунді, як правило, класифікуються за типом продукту, причому деякі продукти стикаються з додатковими зборами для захисту певних секторів економіки. Ці тарифи відіграють важливу роль у формуванні торгового ландшафту Бурунді та підтримці його економічного розвитку.
Тарифні категорії для імпортної продукції
Митні тарифи Бурунді класифікуються за категоріями товарів, причому тарифні ставки змінюються залежно від типу товарів і країни їх походження. Будучи членом EAC, Бурунді застосовує Загальний зовнішній тариф EAC (CET) до товарів, імпортованих з країн, що не входять до EAC. CET класифікує товари за трьома тарифними групами: сировина, проміжні товари та готова продукція. Нижче наведено детальний розподіл ставок імпортних тарифів Бурунді для основних категорій товарів.
1. Сільськогосподарська продукція
Сільське господарство є основою економіки Бурунді, але країна імпортує різноманітну сільськогосподарську продукцію, щоб задовольнити внутрішні потреби, особливо ті культури, які не вирощуються на місцевому рівні. Тарифні ставки на сільськогосподарську продукцію, як правило, є помірними, щоб захистити місцевих фермерів і водночас забезпечити наявність основних продуктів харчування.
1.1 Тарифні ставки на основні види сільськогосподарської продукції
- Фрукти та овочі:
- Свіжі фрукти (наприклад, банани, манго, яблука): 25%
- Овочі (наприклад, помідори, цибуля, картопля): 25%
- Заморожені фрукти та овочі: 25%
- Сухофрукти: 10%-25%
- Зерно та крупи:
- Пшениця: 10%
- Рис: 35%
- Кукурудза: 25%
- Ячмінь: 25%
- М’ясо та птиця:
- Яловичина: 25%
- Свинина: 25%
- Птиця (курка, індичка): 25%
- Оброблене м’ясо (ковбаси, бекон): 30%
- Молочні продукти:
- Молоко: 10%
- Сир: 25%
- Вершкове масло: 25%
- Харчові олії:
- Олія соняшникова: 25%
- Пальмова олія: 35%
- Оливкова олія: 25%
- Інші сільськогосподарські продукти:
- Цукор: 25%
- Кава та чай: 10%-15%
1.2 Спеціальні імпортні мита для сільськогосподарської продукції
- Торговельні преференції СХА: як член Східноафриканського співтовариства (САС), Бурунді застосовує знижені або нульові тарифи на сільськогосподарську продукцію, імпортовану з інших держав-членів СХА, таких як Кенія, Танзанія, Уганда, Руанда та Південний Судан. Ці продукти отримують вигоду від преференційних торговельних угод, які скасовують або значно знижують тарифи на імпорт всередині ЄАС.
- Країни, що не входять до Східної Азії: сільськогосподарська продукція, імпортована з країн, що не входять до Східної Азії, наприклад Сполучених Штатів, Китаю чи Європейського Союзу, стягується за стандартними ставками CET. Наприклад, на рис, імпортований з країн, що не входять до Східної Азії, стягується 35% мито, а на пшеницю – 10%. Бурунді також застосовує додаткові мита на певні продукти, такі як цукор і харчові олії, щоб захистити місцеву промисловість.
2. Промислові товари
Бурунді імпортує широкий спектр промислових товарів, таких як машини, сировина та обладнання, які необхідні для будівництва, виробництва та енергетичного сектору. Мита на промислові товари встановлюються для захисту місцевої промисловості, одночасно забезпечуючи доступ до необхідних матеріалів для розвитку.
2.1 Машини та обладнання
- Важка техніка (наприклад, бульдозери, крани, екскаватори): 0%-25%
- Промислове обладнання:
- Виробниче обладнання (наприклад, текстильні машини, обладнання для харчової промисловості): 0%-25%
- Будівельне обладнання: 0%-25%
- Енергетичне обладнання (генератори, турбіни): 0%-10%
- Електрообладнання:
- Електродвигуни: 10%
- Трансформери: 10%
- Кабелі та проводка: 25%
2.2 Автомобілі та автозапчастини
Бурунді імпортує більшість своїх транспортних засобів і запчастин до них для задоволення своїх транспортних потреб. Тарифи на автомобілі та автозапчастини призначені для захисту місцевої промисловості, одночасно забезпечуючи доступ до доступних транспортних засобів та запчастин.
- Пасажирські транспортні засоби:
- Нові транспортні засоби: 25%-35%
- Вживані автомобілі: 25%-35% (залежно від віку автомобіля та об’єму двигуна)
- Комерційні транспортні засоби:
- Вантажівки та автобуси: 10%-25%
- Автозапчастини:
- Двигуни та механічні компоненти: 10%-25%
- Шини та гальмівні системи: 25%
- Автомобільна електроніка (наприклад, освітлення, аудіосистеми): 25%
2.3 Спеціальні імпортні мита для промислових товарів
- Звільнення від тарифів EAC: промислові товари, імпортовані з інших держав-членів EAC, користуються зниженими тарифами або повними винятками, сприяючи регіональній торгівлі. Наприклад, будівельне обладнання або виробниче обладнання з Кенії чи Танзанії можуть надходити до Бурунді з нижчими тарифами порівняно з імпортом із країн, що не входять до Східної Азії.
- Країни, що не входять до Східної Азії: промислові товари з країн, що не входять до Східної Азії, включаючи Китай, Японію, Сполучені Штати та Європейський Союз, мають стандартні ставки CET. Проте певні торговельні угоди можуть дозволяти знижувати тарифи на певні продукти, такі як обладнання з Китаю за преференційними торговими угодами.
3. Побутова електроніка та техніка
Бурунді імпортує більшу частину споживчої електроніки та побутової техніки від світових постачальників, зокрема з азіатських країн. Мита на ці продукти, як правило, високі, щоб захистити місцевих роздрібних торговців і промисловість, одночасно забезпечуючи доступ до сучасних технологій.
3.1 Побутова електроніка
- Смартфони: 25%-35%
- Ноутбуки та планшети: 25%-35%
- Телевізори: 25%-35%
- Аудіообладнання (наприклад, колонки, звукові системи): 25%-35%
- Фотоапарати та фотообладнання: 25%-35%
3.2 Побутова техніка
- Холодильники: 25%-35%
- Пральні машини: 25%-35%
- Мікрохвильові печі: 25%-35%
- Кондиціонери: 25%-35%
- Посудомийні машини: 25%-35%
3.3 Спеціальні імпортні мита для електроніки та побутової техніки
- Торговельні преференції Східної Азії: електроніка та побутова техніка, імпортована з інших країн Східної Азії, користуються зниженими тарифами, заохочуючи регіональну торгівлю споживчими товарами. Наприклад, телевізори, вироблені в Кенії чи Уганді, можуть імпортуватися в Бурунді за нижчими тарифами порівняно з телевізорами з-за меж регіону.
- Країни, що не входять до Східної Азії: споживча електроніка та прилади, імпортовані з країн, що не входять до Східної Азії, наприклад Китаю, Японії та Південної Кореї, мають стандартні ставки CET, які коливаються від 25% до 35%. Однак згідно з певними торговельними угодами на певні продукти можуть застосовуватися нижчі тарифи.
4. Текстиль, одяг та взуття
Бурунді імпортує значну частину свого текстилю, одягу та взуття через обмежене місцеве виробництво. Тарифи в цьому секторі створені для захисту місцевих виробників, одночасно дозволяючи доступ до міжнародних модних брендів.
4.1 Одяг та одяг
- Стандартний одяг (наприклад, футболки, джинси, костюми): 25%-30%
- Розкішні та дизайнерські бренди: 35%-40%
- Спортивний та спортивний одяг: 25%-30%
4.2 Взуття
- Стандартне взуття: 25%-30%
- Розкішне взуття: 35%-40%
- Спортивне та спортивне взуття: 25%-30%
4.3 Сирий текстиль і тканини
- Бавовна: 10%-25%
- Вовна: 10%-25%
- Синтетичні волокна: 10%-25%
4.4 Спеціальні імпортні мита на текстиль
- Торговельні преференції Східної Азії: Текстиль та одяг, імпортовані з інших країн Східної Азії, підлягають зниженим або нульовим тарифам, що сприяє регіональній співпраці в текстильній промисловості. Це стимулює імпорт із Кенії, Уганди та Танзанії, де текстильне виробництво більш розвинене.
- Імпорт не з країн Східної Азії: текстиль та одяг із країн, що не входять до Східної Європи, таких як Китай чи Індія, стикаються зі стандартними тарифами CET. Ці тарифи вищі для предметів розкоші, зі ставками від 35% до 40%, тоді як на імпорт стандартного одягу діють мита від 25% до 30%.
5. Фармацевтика та медичне обладнання
Бурунді імпортує значну частину своїх фармацевтичних препаратів і медичного обладнання для підтримки свого сектору охорони здоров’я. Уряд підтримує низькі тарифи на ці товари, щоб забезпечити доступність і доступність.
5.1 Фармацевтичні продукти
- Ліки (генерики та фірмові): 0%-10%
- Вакцини: 0%
- Добавки та вітаміни: 5%-10%
5.2 Медичне обладнання
- Діагностичне обладнання (наприклад, рентгенівські апарати, апарати МРТ): 0%-5%
- Хірургічні інструменти: 5%-10%
- Лікарняні ліжка та обладнання для моніторингу: 5%-10%
5.3 Спеціальні імпортні мита для виробів медичного призначення
- Імпорт охорони здоров’я Східної Азії: Фармацевтичні препарати та медичне обладнання, імпортовані з інших держав-членів Східної Азії, користуються зниженими або нульовими тарифами, що забезпечує доступ до доступних продуктів охорони здоров’я в Бурунді.
- Країни, що не входять до Східної Азії: медичні вироби, імпортовані з країн, що не входять до Східної Азії, стикаються з низькими тарифами, які зазвичай коливаються від 0% до 10%. Однак ці продукти мають відповідати нормам якості та безпеки Бурунді.
6. Алкоголь, тютюн і предмети розкоші
Бурунді вводить високі мита на алкоголь, тютюн і предмети розкоші, щоб регулювати споживання та отримувати дохід для уряду. Ця продукція також обкладається акцизним податком, крім мита.
6.1 Алкогольні напої
- Пиво: 25%-30%
- Вино: 25%-30%
- Спиртні напої (віскі, горілка, ром): 30%-40%
- Безалкогольні напої: 10%-25%
6.2 Тютюнові вироби
- Сигарети: 30%-40%
- Сигари: 30%-40%
- Інші тютюнові вироби (наприклад, люльковий тютюн): 30%-40%
6.3 Предмети розкоші
- Годинники та ювелірні вироби: 30%-40%
- Дизайнерські сумки та аксесуари: 30%-40%
- Електроніка високого класу: 25%-35%
6.4 Спеціальні імпортні мита для предметів розкоші
- Предмети розкоші, що не входять до Східної Азії: товари розкоші, імпортовані з країн, що не входять до Східної Азії, наприклад Європи чи Сполучених Штатів, стикаються з високими тарифами від 30% до 40%. Ці ставки створені для захисту внутрішнього ринку та регулювання споживання предметів розкоші.
- Акцизи: на додаток до митних тарифів, акцизи стягуються з алкоголю, тютюну та предметів розкоші, щоб ще більше збільшити доходи та контролювати споживання.
Країна Факти про Бурунді
- Офіційна назва: Республіка Бурунді
- Столиця: Гітега
- Три найбільші міста:
- Бужумбура (колишня столиця)
- Гітега (поточна столиця)
- Нгозі
- Дохід на душу населення: прибл. $261 USD (2023 оцінка)
- Населення: прибл. 12,5 мільйонів (2023 оцінка)
- Офіційна мова: кірунді, французька, англійська
- Валюта: бурундійський франк (BIF)
- Розташування: Східна Африка, межує з Руандою на півночі, Танзанією на сході та півдні, Демократичною Республікою Конго на заході та озером Танганьїка на південному заході.
Географія Бурунді
Бурунді – країна в Східній Африці, що не має виходу до моря, з різноманітним ландшафтом, який включає гори, плато та родючі сільськогосподарські рівнини. Незважаючи на невеликі розміри, різноманітна географія Бурунді підтримує низку видів сільськогосподарської діяльності, хоча країна стикається зі значними проблемами, пов’язаними з дефіцитом землі та погіршенням навколишнього середовища.
- Рельєф: країна характеризується центральним плато із середньою висотою 1500 метрів. У західному регіоні домінує Рифтова долина, яка включає озеро Танганьїка, тоді як східні регіони є більш родючими, підтримуючи сільське господарство.
- Клімат: Бурунді має тропічний високогірний клімат із різною температурою залежно від висоти. Країна переживає два сезони дощів, з лютого по травень і з вересня по листопад, що сприяє продуктивності сільського господарства.
- Водні ресурси: Озеро Танганьїка, одне з найбільших прісноводних озер у світі, розташоване на західному кордоні Бурунді та є важливим природним ресурсом для риболовлі та транспорту. Кілька річок, таких як Рувубу та Русізі, також протікають територією країни, сприяючи її гідроенергетичному потенціалу.
Економіка Бурунді та основні галузі
Економіка Бурунді переважно сільськогосподарська, понад 80% населення займається сільським господарством. Країна є однією з найбідніших у світі з обмеженим промисловим розвитком і серйозними проблемами, такими як відсутність продовольчої безпеки, висока щільність населення та політична нестабільність. Основні статті експорту Бурунді включають каву та чай, тоді як імпорт в основному складається з продуктів харчування, промислової продукції та палива.
1. Сільське господарство
- Сільське господарство є основою економіки Бурунді, де зайнято більшість населення. Основні культури включають каву, чай, кукурудзу та боби. Кава є основним експортом Бурунді, на який припадає значна частина валютних надходжень країни.
- Експорт: Кава та чай є основними експортними товарами Бурунді, основна частина яких надходить до Європи. Бурунді відома своєю високоякісною кавою сорту арабіка, яка користується попитом на міжнародних ринках.
2. Гірнича справа
- Бурунді має невикористані мінеральні ресурси, включаючи нікель, золото та рідкоземельні елементи. Однак гірничодобувний сектор залишається недостатньо розвиненим через брак інфраструктури та інвестицій.
- Потенціал для зростання: Уряд прагне залучити іноземні інвестиції для розвитку гірничодобувної галузі, зокрема видобутку нікелю та рідкоземельних елементів, що може значно сприяти економічному зростанню.
3. Виробництво
- Виробничий сектор Бурунді невеликий і зосереджений переважно на переробці сільськогосподарських продуктів, таких як кава та чай, а також на виробництві основних споживчих товарів, таких як мило, напої та текстиль.
- Проблеми: Обмежена інфраструктура, висока вартість енергії та політична нестабільність перешкоджають зростанню виробничого сектора. Проте зусилля щодо покращення інфраструктури та залучення інвестицій тривають.
4. Енергія
- Бурунді має значний гідроенергетичний потенціал з річками й озерами, які можна використовувати для задоволення енергетичних потреб країни. Однак поточна енергетична інфраструктура недостатньо розвинена, що призводить до частих дефіцитів електроенергії.
- Потенціал відновлюваної енергії: зростає інтерес до розвитку відновлюваних джерел енергії, зокрема гідроенергії та сонячної енергії, щоб зменшити залежність від імпортного палива та розширити доступ до електроенергії.
5. Торгівля та послуги
- Бурунді імпортує більшу частину своєї промислової продукції, споживчих товарів і палива з сусідніх країн і за їх межами. Країна сильно залежить від імпорту через обмежене місцеве виробництво, причому продукти харчування та паливо є найбільшими категоріями імпорту.
- Торговельні угоди: як член Східноафриканського співтовариства (EAC) і Спільного ринку Східної та Південної Африки (COMESA), Бурунді отримує переваги від преференційних торгових угод, які знижують тарифи та сприяють регіональній торгівлі.
