Бутан, країна, що не має виходу до моря, розташована у Східних Гімалаях, діє чітко визначеним режимом митних тарифів, призначеним для регулювання імпорту, захисту місцевої промисловості та сприяння формуванню національного доходу. Оскільки Бутан сильно залежить від імпорту різноманітних товарів, починаючи від споживчих товарів і закінчуючи промисловим обладнанням, його митна система відіграє ключову роль у збалансуванні потреби в основних імпортних товарах із захистом новонароджених вітчизняних галузей промисловості. Митна політика Бутану ґрунтується на Бутанській торговельній класифікації та тарифному плані (BTC), і країна має особливі торговельні відносини, зокрема з Індією, які суттєво впливають на тарифні ставки.
Користувальницькі тарифні ставки за категоріями продуктів у Бутані
1. Сільськогосподарська продукція
Сільське господарство є критично важливою галуззю в Бутані, де зайнято велику частину населення. Проте країна залишається залежною від імпорту багатьох продуктів харчування через обмежену продуктивність сільського господарства та різні кліматичні умови. Тарифні ставки Бутану на сільськогосподарську продукцію розроблені для захисту місцевих фермерів, одночасно забезпечуючи доступ до доступного імпорту продовольства.
1.1 Основні сільськогосподарські продукти
- Зернові та зернові культури: Бутан імпортує значну кількість зернових культур, таких як рис, пшениця та кукурудза, з тарифами, які змінюються, щоб стимулювати внутрішнє виробництво, забезпечуючи при цьому продовольчу безпеку.
- Рис: Бутан зазвичай імпортує рис з Індії за режимом нульового тарифу завдяки Угоді про вільну торгівлю між Бутаном та Індією (FTA).
- Пшениця та кукурудза: Імпорт з неіндійських джерел підлягає тарифам від 10% до 20%.
- Фрукти та овочі: Бутан імпортує багато фруктів та овочів для задоволення внутрішнього попиту, особливо в міжсезоння. Тарифи в основному помірні.
- Цитрусові (апельсини, лимони): зазвичай стягуються тарифи від 10% до 15%.
- Цибуля, картопля та помідори: зазвичай імпортні овочі, які підпадають під тарифи від 5% до 15%, з нижчими тарифами на продукти першої необхідності.
1.2 Тваринництво та молочні продукти
- М’ясо та птиця: імпорт м’яса, зокрема птиці та яловичини, обкладається помірними тарифами, спрямованими на підтримку місцевого тваринництва.
- Домашня птиця: зазвичай оподатковується від 10% до 20% залежно від джерела.
- Яловичина та свинина: підлягають тарифам від 15% до 25% з можливим зниженням за спеціальними угодами.
- Молочні продукти: Бутан імпортує молочні продукти, такі як сухе молоко, масло та сир, щоб доповнити внутрішнє виробництво.
- Сухе молоко: зазвичай оподатковується від 5% до 10%.
- Сир і масло: тарифи коливаються від 15% до 20%.
1.3 Спеціальні імпортні мита
Бутан має особливі торговельні відносини з Індією, з нульовими тарифами на більшість сільськогосподарських продуктів, імпортованих з Індії відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Бутаном та Індією. Імпорт з інших країн, особливо за межами Південної Азії, регулюється Бутанською торговельною класифікацією та тарифним розкладом (BTC), причому для захисту внутрішнього сільського господарства зазвичай застосовуються вищі тарифи.
2. Промислові товари
Бутан знаходиться на ранніх стадіях промислового розвитку, і тому він імпортує широкий спектр промислових товарів, включаючи машини, обладнання та будівельні матеріали. Тарифи на промислову продукцію структуровані таким чином, щоб підтримувати зростання місцевої промисловості та розвиток інфраструктури.
2.1 Машини та обладнання
- Промислове обладнання: тарифи на промислове обладнання зазвичай низькі для сприяння економічному розвитку, особливо в таких секторах, як гідроенергетика, виробництво та будівництво.
- Будівельна техніка (екскаватори, бульдозери): тарифи зазвичай коливаються від 5% до 10%.
- Виробниче обладнання: зазвичай обкладається тарифами від 5% до 15%.
- Електричне обладнання: електричні машини та обладнання, необхідні для промислового зростання Бутану, оподатковуються за нижчими ставками, щоб заохотити інвестиції.
- Електричні трансформатори та генератори: зазвичай оподатковуються від 5% до 10%.
- Промислове електрообладнання: підлягає тарифам від 5% до 15%, залежно від типу та джерела.
2.2 Автомобілі та транспорт
Бутан імпортує більшість своїх транспортних засобів, як для особистого, так і для комерційного використання. Уряд запроваджує високі тарифи на транспортні засоби, особливо на автомобілі класу люкс, щоб контролювати забруднення навколишнього середовища та зменшити затори, зберігаючи при цьому нижчі тарифи на основні транспортні засоби.
- Легковий транспорт: тарифи на автомобілі змінюються залежно від об’єму двигуна та типу.
- Маленькі легкові автомобілі (до 1500 куб.см): зазвичай оподатковуються від 30% до 50%.
- Розкішні автомобілі та позашляховики: стикаються зі значно вищими тарифами, часто від 70% до 100%.
- Комерційні транспортні засоби: Вантажівки та автобуси, необхідні для торговельної та транспортної інфраструктури Бутану, оподатковуються тарифами від 25% до 50% залежно від розміру та використання транспортного засобу.
- Запчастини та аксесуари для транспортних засобів: тарифи на запасні частини та компоненти, такі як двигуни, шини та акумулятори, зазвичай коливаються від 10% до 20%, з нижчими ставками для частин, що використовуються у основних галузях промисловості.
2.3 Спеціальні імпортні мита для деяких країн
На структуру тарифів Бутану на промислові товари значною мірою впливають його торгові угоди з Індією. Згідно з Угодою про вільну торгівлю між Бутаном та Індією, більшість промислових товарів, імпортованих з Індії, мають безмитний доступ або мають значно знижені тарифи. Імпорт з інших країн, таких як Китай і Японія, стикається з вищими тарифами відповідно до Бутанської торгової класифікації та тарифного розкладу (BTC).
3. Текстиль та одяг
Бутан імпортує широкий асортимент текстилю та одягу, особливо з сусідніх країн, таких як Індія та Бангладеш, щоб задовольнити внутрішній попит. Мита на ці товари спрямовані на захист місцевого виробництва одягу, одночасно забезпечуючи доступний доступ до одягу.
3.1 Сировина
- Текстильна сировина: Бутан імпортує бавовну, вовну та синтетичні волокна за відносно низькими тарифами для підтримки місцевого пошиття та виробництва одягу.
- Бавовна та вовна: з урахуванням тарифів від 5% до 10%.
- Синтетичні волокна: зазвичай оподатковуються від 10% до 15%.
3.2 Готовий одяг та одяг
- Одяг: імпортований готовий одяг стикається з помірними тарифами, вищі ставки застосовуються до предметів розкоші та неосновного одягу, щоб захистити місцевий бізнес.
- Повсякденний одяг: зазвичай оподатковується від 15% до 25%.
- Одяг класу люкс і фірмовий одяг: тарифи можуть досягати 30-40%.
- Взуття: імпорт взуття зазвичай оподатковується від 20% до 30% залежно від матеріалу та типу взуття.
3.3 Спеціальні імпортні мита
Тісні торговельні відносини Бутану з Індією дозволяють безмитно імпортувати текстиль та одяг від індійських постачальників відповідно до умов Угоди про вільну торгівлю між Бутаном та Індією. Імпорт з інших країн, особливо за межами Південної Азії, регулюється стандартним тарифним розкладом із ставками, встановленими для захисту місцевих виробників одягу.
4. Товари народного споживання
Споживчі товари складають значну частину імпорту Бутану, враховуючи обмежені місцеві виробничі потужності. Тарифні ставки на ці товари призначені для регулювання ринку та захисту місцевих виробників, зберігаючи доступ до товарів першої необхідності.
4.1 Електроніка та побутова техніка
- Побутова техніка: велика побутова техніка, така як холодильники, пральні машини та кондиціонери, стикається з помірними та високими тарифами.
- Холодильники та морозильні камери: зазвичай оподатковуються від 25% до 30%.
- Пральні машини та кондиціонери: діють тарифи від 20% до 35%.
- Споживча електроніка: на таку електроніку, як телевізори, смартфони та ноутбуки, зазвичай діють тарифи від 10% до 20%, при цьому вищі ставки застосовуються до розкішних електронних товарів.
- Телевізори: зазвичай обкладаються податком у розмірі 20%.
- Смартфони та ноутбуки: діють тарифи від 15% до 20%.
4.2 Меблі та меблі
- Меблі: імпортні меблі, включаючи меблі для дому та офісу, підлягають тарифам від 15% до 30% залежно від матеріалу та дизайну.
- Дерев’яні меблі: зазвичай оподатковується від 20% до 25%.
- Пластикові та металеві меблі: діють тарифи від 15% до 20%.
- Домашні меблі: такі предмети, як килими, штори та предмети домашнього декору, зазвичай оподатковуються за ставкою від 15% до 25%.
4.3 Спеціальні імпортні мита
Споживчі товари, імпортовані з Індії, як правило, мають безмитний доступ або знижені тарифи завдяки Угоді про вільну торгівлю між Бутаном та Індією. Товари з інших країн стикаються зі стандартними тарифами, як зазначено в Бутанській торговельній класифікації та тарифному розкладі (BTC).
5. Енергія та нафтопродукти
Бутан імпортує більшу частину своїх потреб в енергії, особливо нафтопродуктах, оскільки його внутрішній енергетичний сектор в основному зосереджений на гідроенергетиці. Уряд застосовує тарифи на імпорт енергії для управління витратами та постачанням, одночасно заохочуючи розвиток відновлюваної енергетики.
5.1 Нафтопродукти
- Сира нафта та бензин: тарифи на сиру нафту та бензин утримуються на низькому рівні, щоб забезпечити доступні ціни на пальне для споживачів та підприємств. Як правило, тарифи коливаються від 5% до 10%.
- Дизельне паливо та інші продукти переробки нафти: продукти переробки нафти оподатковуються за ставками від 10% до 15% залежно від ринкових умов.
5.2 Обладнання для відновлюваних джерел енергії
- Сонячні батареї та вітрові турбіни: щоб сприяти розвитку відновлюваної енергетики, Бутан запроваджує нульові або низькі тарифи на таке обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії, як сонячні панелі та вітрові турбіни.
6. Фармацевтика та медичне обладнання
Уряд Бутану надає пріоритет доступу до медичної допомоги, тому тарифи на основні ліки та медичне обладнання залишаються низькими або нульовими, щоб забезпечити доступність і доступність.
6.1 Фармацевтика
- Медикаменти: основні ліки зазвичай обкладаються нульовими тарифами, тоді як неосновні ліки можуть мати тарифи від 5% до 10%.
6.2 Медичні прилади
- Медичне обладнання: Імпортні медичні прилади, включно з діагностичними інструментами та лікарняним обладнанням, як правило, приваблюють нульові або низькі тарифи (від 5% до 10%), з винятками для критично важливих товарів.
7. Спеціальні імпортні мита та звільнення
Митна політика Бутану включає кілька спеціальних імпортних мит і винятків, призначених для сприяння регіональній торгівлі та захисту окремих галузей промисловості.
7.1 Особливі обов’язки для неіндійських країн
У той час як більшість товарів, імпортованих з Індії, користуються безмитним або зниженим тарифом згідно з Угодою про вільну торгівлю між Бутаном та Індією, імпорт з інших країн регулюється стандартною Бутанською торговельною класифікацією та тарифним планом (BTC). Продукція з країн, що не належать до Південної Азії, наприклад Китаю та Японії, підлягає вищим тарифам у певних секторах.
7.2 Двосторонні та багатосторонні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Бутаном та Індією: тісні торговельні відносини Бутану з Індією дозволяють імпортувати більшість товарів з Індії без мита або за зниженими тарифами.
- Південноазіатська зона вільної торгівлі (SAFTA): як член SAFTA, Бутан користується преференційними тарифами на певні товари, імпортовані з інших країн Південної Азії, таких як Непал, Бангладеш і Шрі-Ланка.
- Світова організація торгівлі (СОТ): як найменш розвинена країна (НРС), Бутан має преференційний доступ до багатьох міжнародних ринків із нижчими тарифами на експорт, особливо до таких країн, як Європейський Союз і Японія.
Факти про країну
- Офіційна назва: Королівство Бутан
- Столиця: Тхімпху
- Найбільші міста:
- Тхімпху (столиця та найбільше місто)
- Phuntsholing
- Паро
- Дохід на душу населення: прибл. 3400 доларів США (2023 р.)
- Населення: прибл. 780 000 (2023 оцінка)
- Офіційна мова: дзонгха
- Валюта: бутанський нгултрум (BTN), також використовується індійська рупія (INR).
- Розташування: Бутан розташований у Східних Гімалаях, межує з Індією на півдні та Китаєм на півночі.
Географія Бутану
Бутан, невелика країна без виходу до моря, займає площу 38 394 квадратних кілометрів. Країна відома своєю гірською місцевістю, з Гімалайськими горами, що домінують над її північним регіоном, і пишними долинами та лісами по всьому центральному та південному регіонам.
- Гори: Північний кордон Бутану визначається Великими Гімалаями з такими вершинами, як Гангкхар Пуенсум (7570 метрів), найвища гора в світі, на яку ще не сходили.
- Річки: До основних річок Бутану належать Ван Чху, Пунацангчху та Мо Чху, які відіграють вирішальну роль у виробництві гідроенергії в країні.
- Клімат: клімат значно змінюється залежно від висоти над рівнем моря: від субтропічного на півдні до помірного в центральних долинах і альпійського на північному високогір’ї.
Економіка Бутану
Бутан має невелику, але швидко зростаючу економіку, головним чином, завдяки експорту гідроенергії, сільському господарству та туризму. Країна відома своєю унікальною філософією розвитку валового національного щастя (GNH), яка наголошує на сталому розвитку та збереженні навколишнього середовища.
1. Гідроенергетика
Гідроенергетика є найбільшою галуззю економіки Бутану, на яку припадає 40% доходів уряду та доходів від експорту. Країна експортує надлишки електроенергії до Індії, а гідроенергетичні проекти є ключовими для довгострокових цілей розвитку Бутану.
2. Сільське господарство
У сільському господарстві зайнято понад 50% населення Бутану, при цьому основними культурами є рис, кукурудза, картопля та фрукти. Однак сектор стикається з труднощами через гірський рельєф і обмеженість орних земель.
3. Туризм
Індустрія туризму Бутану є значним джерелом доходу, оскільки політика країни в сфері туризму з високою вартістю та низьким впливом приваблює іноземних відвідувачів до його незайманого середовища, буддійських монастирів і яскравої культури.
4. Домашнє та дрібне промисловість
Бутан розвиває свій сектор домашньої та малої промисловості (CSI), який зосереджується на ремісничій, текстильній та сільськогосподарській промисловості. Уряд надає стимули для заохочення підприємництва та місцевого виробництва.
