Імпортне мито Туркменістану

Туркменістан, багата на енергоносії країна Центральної Азії, має тарифну систему, структуровану для регулювання імпорту, захисту місцевої промисловості та заохочення диверсифікації економіки. Оскільки Туркменістан є однією з найбільш закритих економік у регіоні, митна політика Туркменістану в першу чергу спрямована на сприяння самозабезпеченню, стимулювання промислового розвитку та отримання доходів для уряду. Ставки митного тарифу країни базуються на низці факторів, включаючи характер продукту, його джерело, а також економічні та стратегічні пріоритети країни.

Системою імпортних тарифів Туркменістану керує Державна митна служба, яка контролює регулювання імпорту та експорту. Ставки, що застосовуються до різних категорій товарів, відображають мету уряду обмежити імпорт певних товарів, одночасно сприяючи зростанню ключових вітчизняних галузей, таких як енергетика, сільське господарство та промисловість.


Ознайомлення з системою імпортних тарифів Туркменістану

Імпортне мито Туркменістану

Митна тарифна система Туркменістану є відносно простою порівняно з більш відкритою економікою та регулюється Митним кодексом Туркменістану. Тарифи застосовуються до імпортних товарів на основі їх класифікації за Гармонізованою системою (HS), яка є всесвітньо визнаним методом категоризації товарів.

Окрім митних зборів, імпорт обкладається податком на додану вартість (ПДВ), який зазвичай становить 15% для більшості товарів. Деякі товари першої необхідності, зокрема продукти харчування та ліки, можуть обкладатися зниженими ставками ПДВ або звільнятися від сплати ПДВ. Митні збори, що накладаються на продукти, дуже різняться залежно від категорії товару, починаючи від нуля відсотків на основну сировину до високих тарифів на предмети розкоші та певні споживчі товари.

Туркменістан є членом кількох міжнародних організацій, таких як Загальна система преференцій (GSP) Світової організації торгівлі (СОТ) і Євразійський економічний союз (ЄАЕС), які впливають на структуру його тарифів. Країна має обмежені прямі угоди про вільну торгівлю, але має деякі преференційні торговельні домовленості з іншими країнами Центральної Азії, Росією та країнами Європейського Союзу.

Основні характеристики митно-тарифної системи Туркменістану:

  • Пільгові тарифи: Туркменістан підтримує пільгові тарифні ставки з деякими країнами, головним чином у рамках регіональних угод, таких як ЄАЕС, який передбачає знижені тарифи для держав-членів.
  • Високі тарифи на предмети розкоші: імпортні мита є відносно високими для товарів не першої необхідності, особливо предметів розкоші, як частину стратегії уряду щодо обмеження споживання високоякісної продукції іноземного виробництва та захисту внутрішніх ринків.
  • Нульові тарифи на сировину: щоб сприяти внутрішньому виробництву, Туркменістан звільняє або знижує тарифи на сировину, проміжні товари та обладнання, які використовуються для промислового виробництва.
  • Міркування щодо навколишнього середовища та охорони здоров’я: продукти, які відповідають екологічним стандартам або пов’язані зі здоров’ям, можуть мати право на зниження тарифів.

Загальний огляд тарифних ставок за категоріями товарів

У наступних розділах представлено огляд тарифних ставок, що застосовуються до різних категорій імпортних товарів у Туркменістані.

1. Сільськогосподарська продукція

Імпорт сільськогосподарської продукції обкладається тарифами в Туркменістані для захисту місцевого сільського господарства та підтримки продовольчої безпеки. Країна є як виробником, так і імпортером різноманітної сільськогосподарської продукції, і тарифи змінюються залежно від характеру продукту.

Тарифи на сільськогосподарську продукцію:

  • Зерно злаків:
    • Пшениця: тарифна ставка на імпортну пшеницю зазвичай становить близько 15%. Це відображає необхідність збереження місцевого виробництва пшениці, хоча пшениця також є важливим імпортом для країни.
    • Рис: Імпорт рису оподатковується за ставкою 25%, щоб захистити місцевий сільськогосподарський сектор від зовнішньої конкуренції.
  • Фрукти та овочі:
    • Помідори та картопля: свіжі овочі, такі як помідори та картопля, стикаються з тарифами від 10% до 20% залежно від ринкових умов і виробничих циклів.
    • Фрукти: Імпорт фруктів, зокрема цитрусових і тропічних фруктів, оподатковується від 15% до 30% для захисту вітчизняного сільського господарства.
  • Тваринництво та м’ясні продукти:
    • Яловичина та баранина: на імпортовану яловичину та баранину стягується мито від 20% до 25%, що відображає зусилля країни сприяти місцевому тваринництву.
    • Свійська птиця: продукти з м’яса птиці зазвичай оподатковуються за ставкою від 15% до 20%, що заохочує домашнє птахівництво.
  • Цукор і кава:
    • Цукор: цукор імпортується за 15% тарифом, який є вищим, ніж деякі інші продукти харчування через його відносно високе місцеве виробництво.
    • Кава: кава оподатковується митом у розмірі 20%, що відповідає політиці країни щодо обмеження імпорту неосновних товарів.

Спеціальні тарифи на сільськогосподарську продукцію:

  • Винятки для основних харчових продуктів: основні продукти харчування, такі як рис, пшениця та деякі види олії, можуть мати право на знижені тарифи або навіть звільнення для забезпечення доступності.
  • Регіональні торговельні преференції: сільськогосподарська продукція, імпортована з країн Євразійського економічного союзу, може мати переваги від знижених або нульових тарифів відповідно до регіональних торгових угод.

2. Промислові товари та машини

Туркменістан зацікавлений у розвитку промисловості, і його тарифна політика відображає важливість машинобудування та промислових товарів для підтримки виробничої бази країни. Імпорт обладнання оподатковується за помірними ставками, тоді як обладнання, яке використовується для таких ключових секторів, як енергетика, виробництво та сільське господарство, може отримати вигоду від нижчих мит.

Тарифи на промислові машини та обладнання:

  • Будівельна техніка: будівельна техніка, така як крани, бульдозери та екскаватори, зазвичай підлягає тарифу від 5% до 10%, з вищими тарифами для спеціалізованої важкої техніки.
  • Виробниче обладнання: імпортне обладнання, яке використовується у виробництві, включаючи текстильну та харчову промисловість, стикається з митами приблизно від 5% до 15% залежно від технології та галузі.
  • Електрообладнання: Електрообладнання, включаючи генератори та трансформатори, оподатковується від 5% до 10% залежно від конкретного продукту.

Спеціальні тарифи для промислового імпорту:

  • Сировина для виробництва: сировина, як-от метали, хімічні речовини та пластмаси, яка використовується у внутрішніх виробничих процесах, як правило, звільняється від мит ​​або отримує знижені тарифи для сприяння промисловому зростанню.
  • Імпорт технологій: певні передові технології та обладнання, зокрема для виробництва енергії чи видобутку корисних копалин, можуть мати право на нижчі тарифи згідно з державними програмами, розробленими для сприяння економічній модернізації.

3. Споживчі товари

Імпорт споживчих товарів, особливо несуттєвих та предметів розкоші, у Туркменістані підлягає вищим тарифам. Уряд прагне обмежити споживання товарів іноземного виробництва, які потенційно можуть зашкодити вітчизняній промисловості або виснажити валютні резерви.

Тарифи на споживчі товари:

  • Електроніка: електроніка, включаючи смартфони, комп’ютери та телевізори, оподатковується від 15% до 25% залежно від товару. Більш дорога або розкішна електроніка може зіткнутися з тарифами до вищого кінця шкали.
  • Одяг і текстиль: імпорт одягу оподатковується від 25% до 30%, що відображає зусилля щодо захисту місцевої текстильної та швейної промисловості.
  • Меблі: на імпортні меблі стягується тариф близько 25%, залежно від типу продукту та матеріалів, з яких він виготовлений.

Спеціальні тарифи на споживчі товари:

  • Предмети розкоші: неосновні товари розкоші, такі як автомобілі високого класу, дизайнерський одяг і розкішні годинники, стикаються з найвищими митами, які можуть коливатися від 40% до 50%.
  • Неосновні товари: багато споживчих товарів, які класифікуються як неосновні або предмети розкоші, оподатковуються за вищими ставками, щоб зменшити економічний тягар надмірного імпорту.

4. Фармацевтика та хімікати

Фармацевтичний сектор Туркменістану значною мірою залежить від імпортних ліків і товарів медичного призначення. Уряд регулює тарифи на фармацевтичну продукцію, щоб забезпечити доступність, одночасно заохочуючи місцеве виробництво деяких ліків.

Тарифи на фармацевтичні препарати:

  • Медикаменти: імпортні мита на фармацевтичну продукцію зазвичай становлять від 5% до 10%, хоча життєво важливі ліки та основні ліки можуть бути звільнені або знижені мита.
  • Медичне обладнання: медичне обладнання, таке як діагностичні інструменти, хірургічні інструменти та інші пристрої, пов’язані зі здоров’ям, оподатковується за ставкою від 10% до 15%.

Тарифи на хімічні речовини:

  • Сільськогосподарські хімікати: Добрива та пестициди оподатковуються за ставкою від 5% до 10%, що відображає важливість цих продуктів для місцевого сільськогосподарського сектора.
  • Промислові хімічні речовини: хімічні речовини, що використовуються у виробництві, включаючи розчинники та пластмаси, зазвичай оподатковуються за ставкою від 10% до 20%.

5. Автомобілі та транспортні засоби

Автомобільний ринок Туркменістану жорстко регулюється, і уряд накладає значні мита на імпорт автомобілів. Ці тарифи покликані підтримати розвиток вітчизняної автомобільної промисловості та зменшити залежність від імпортних транспортних засобів.

Тарифи на автомобілі та транспортні засоби:

  • Легкові автомобілі: на легкові автомобілі, особливо з двигунами більшого об’єму, стягуються високі тарифи від 30% до 50% залежно від вартості та розміру автомобіля.
  • Комерційні транспортні засоби: вантажівки, автобуси та інші комерційні транспортні засоби оподатковуються за ставкою від 15% до 25% залежно від розміру та призначення транспортного засобу.

Спеціальні тарифи на автомобілі:

  • Електричні транспортні засоби (EVS): щоб сприяти екологічному транспорту, електричні транспортні засоби можуть мати переваги від знижених імпортних мит або звільнення від сплати певних державних стимулів.
  • Урядові виключення: Уряд час від часу пропонує звільнення або зниження тарифів на транспортні засоби для офіційних закупівель або закупівель у державному секторі.

Факти про країну

  • Офіційна назва: Туркменістан
  • Столиця: Ашхабад
  • Найбільші міста: Ашхабад, Мари, Туркменбаші
  • Населення: приблизно 6 мільйонів (оцінка 2023 року)
  • Офіційна мова: туркменська
  • Валюта: туркменський манат (TMT)
  • Розташування: Туркменістан розташований у Центральній Азії, межує з Казахстаном на північному заході, Узбекистаном на північному сході, Афганістаном на південному сході та Іраном на півдні. Він має берегову лінію вздовж Каспійського моря на заході.

Географія, економіка та основні галузі промисловості

Географія: Туркменістан характеризується великими пустелями, включаючи пустелю Каракуми, яка займає більшу частину території країни. Каспійське море забезпечує країну береговою лінією для торгівлі та рибальства, а гори Копет-Даг позначають південний кордон з Іраном.

Економіка: економіка Туркменістану сильно залежить від багатих запасів природного газу, що робить її одним із провідних експортерів природного газу у світі. Уряд зосередився на диверсифікації економіки шляхом розвитку промисловості, сільського господарства та туризму.

Основні галузі промисловості:

  • Природний газ: Туркменістан має одні з найбільших у світі запасів природного газу, що робить експорт енергії основою економіки.
  • Сільське господарство: бавовна є однією з основних сільськогосподарських експортних статей Туркменістану разом з іншими культурами, такими як пшениця, фрукти та овочі.
  • Текстиль: текстильна промисловість, зокрема обробка бавовни, є ще одним ключовим сектором.
  • Будівництво: Будівельний сектор спостерігав швидке зростання завдяки державним інвестиціям у розвиток інфраструктури.